Як уберегти себе роботодавцю від можливих негативних наслідків у разі праці під час повітряної тривоги.

Організація праці в період воєнного стану, потребує постійних «підлаштувань» бізнесу до певних умов, навіть якщо певні відносини не повністю врегульовані законодавством.

 

Кодекс цивільного захисту України, Закон України «Про охорону праці» підзаконні нормативні акти в цій галузі покладають обов’язок на всіх без винятку суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців дотримання вимог законодавства з цивільного захисту та охорони праці.

В реаліях сьогодення досить часто трапляються повітряні тривоги, які перешкоджають діяльності бізнесу та можуть нести ризик як для працівників так і для суб’єктів господарювання.

За чинним законодавством роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівників укриттям. Однак, відповідно до ст. 130 Кодексу цивільного захисту України, роботодавець зобов’язаний розробити та вживати заходи реагування на надзвичайні ситуації для забезпечення безпеки персоналу та відвідувачів.

Відтак з метою уникнення потенційних негативних наслідків, роботодавець повинен розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації. З відповідними інструкціями потрібно ознайомити всіх працівників. Якщо працівник відмовляється ознайомлюватися із вказаними інструкціями/вимогами роботодавця чи відмовляється їх виконувати, то такого працівника можна не допускати до роботи у приміщеннях роботодавця задля забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб.

 

Чи можна працювати під час повітряної тривоги?

Якщо працівник бажає працювати під час повітряної тривоги – в нього є на це право.

Разом з тим, вимагати в працівника продовжувати роботу без переміщення до безпечних умов (наприклад, укриття) є незаконною та працівник має право відмовитися її виконувати. (з приписів статті 153 КЗпП).

 

Яка відповідальність та наслідки такої праці?

Щодо відповідальності роботодавця у разі нещасного випадку з працівником під час тривоги, то наразі немає чіткої норми, яка встановлювала б відповідальність роботодавця саме за факт продовження його працівниками роботи під час повітряної тривоги. Однак до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за ст. 41 КУпАП – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за ст. 271 ККУ - порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб. Такими заходами можна вважати затвердження та ознайомлення працівників з планом реагування/інструкцією щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги.

 

Отже, з метою уникнення потенційних негативних наслідків, роботодавець необхідно розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації.

Якщо у Вас є додаткові питання або потрібна додаткова інформація, чи розробка певних документів, у тому числі, розробка плану реагування/інструкції щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги  – звертайтеся, будемо раді Вам допомогти.